приют

ПРИЮ́Т, у, ч.

1. заст. Притулок (у 1 знач.).

[Терпилиха:] Тебе ж без приюту, молоду дитину, На кого оставлю, бідну сиротину? (І. Котляревський).

2. У Росії до 1917р. – доброчинний заклад для і самотніх незаможних.

– Вам треба б напитувати собі місце десь в лазаретах .. чи десь по приютах (І. Нечуй-Левицький);

У голові промайнули всі болі дитинства, образи сирітського приюту й штовхани в наймах (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. приют — див. прибіжище, нічліжка, рефугіюм, паладіюм, жилище, обитель, приміщення  Словник чужослів Павло Штепа
2. приют — ПРИЮ́Т, у, ч. 1. заст. Притулок (у 1 знач.). [Терпилиха:] Тебе ж без приюту, молоду дитину, На кого оставлю, бідну сиротину? (Котл., II, 1953, 18). 2. У дореволюційній Росії — доброчинний заклад для одиноких і незаможних.  Словник української мови в 11 томах