Орфографічний словник української мови

пробунтувати

пробунтува́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пробунтувати — ПРОБУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Бунтувати впродовж певного часу.  Словник української мови у 20 томах
  2. пробунтувати — Пробунтува́ти, -ту́ю, -єш гл. Пробунтовать.  Словник української мови Грінченка