пробунтувати ПРОБУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Бунтувати впродовж певного часу. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках пробунтувати — пробунтува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови пробунтувати — Пробунтува́ти, -ту́ю, -єш гл. Пробунтовать. Словник української мови Грінченка