1. Словник української мови у 20 томах

пробунтувати

ПРОБУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

Бунтувати впродовж певного часу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробунтувати — пробунтува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробунтувати — Пробунтува́ти, -ту́ю, -єш гл. Пробунтовать. Словник української мови Грінченка