1. Словник української мови Грінченка

пробунтувати

Пробунтува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Пробунтовать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробунтувати — пробунтува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробунтувати — ПРОБУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Бунтувати впродовж певного часу. Словник української мови у 20 томах