Орфографічний словник української мови

пробуркати

пробу́ркати

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пробуркати — див. пробуркувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пробуркати — ПРОБУ́РКАТИ див. пробу́ркувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. пробуркати — РОЗБУДИ́ТИ (перервати чийсь сон, примусити кого-небудь прокинутися), ПРОБУДИ́ТИ, ПІДНЯ́ТИ (ПІДІЙНЯ́ТИ), РОЗБУ́РКАТИ розм., ПРОБУ́РКАТИ розм., ПРОКИ́НУТИ розм.; ДОБУДИ́ТИСЯ розм. (після певних зусиль); РОЗШТОВХА́ТИ розм., РОЗТЕРМО́СИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. пробуркати — ПРОБУ́РКАТИ див. пробу́ркувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. пробуркати — Пробуркати, -ся см. пробуркувати, -ся.  Словник української мови Грінченка