пробуркати

Пробуркати, -ся

см. пробуркувати, -ся.

Значення в інших словниках

1. пробуркати — пробу́ркати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пробуркати — див. пробуркувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пробуркати — ПРОБУ́РКАТИ див. пробу́ркувати.  Словник української мови у 20 томах
4. пробуркати — РОЗБУДИ́ТИ (перервати чийсь сон, примусити кого-небудь прокинутися), ПРОБУДИ́ТИ, ПІДНЯ́ТИ (ПІДІЙНЯ́ТИ), РОЗБУ́РКАТИ розм., ПРОБУ́РКАТИ розм., ПРОКИ́НУТИ розм.; ДОБУДИ́ТИСЯ розм. (після певних зусиль); РОЗШТОВХА́ТИ розм., РОЗТЕРМО́СИТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. пробуркати — ПРОБУ́РКАТИ див. пробу́ркувати.  Словник української мови в 11 томах