Значення в інших словниках
-
пробійник —
-а, ч. Ручний інструмент для пробивання невеликих отворів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пробійник —
ПРОБІ́ЙНИК, а, ч. Ручний інструмент для пробивання невеликих отворів. Невеликі отвори в тонкому листовому металі пробивають пробійниками (борідками). Пробійник являє собою стальний стержень, робочий кінець якого заточений полого на конус (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
пробійник —
ПРОБІ́ЙНИК, а, ч. Ручний інструмент для пробивання невеликих отворів. Невеликі отвори в тонкому листовому металі пробивають пробійниками (борідками).
Словник української мови в 11 томах