Орфографічний словник української мови

провихрити

прови́хри́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. провихрити — -ихрю, -ихриш, перех. і неперех. Док. до вихрити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. провихрити — ПРОВИ́ХРИ́ТИ, и́хрю́, и́хри́ш, що і без прям. дод. Док. до ви́хри́ти 1. Скувала озеро зима, провихривши під вітру гами, вбілила простори снігами (І. Гончаренко).  Словник української мови у 20 томах
  3. провихрити — ПРОВИ́ХРИ́ТИ, и́хрю́, и́хри́ш, перех. і неперех. Док. до ви́хри́ти 1. Скувала озеро зима, провихривши під вітру гами, вбілила простори снігами (Гонч., Вибр., 1959, 275).  Словник української мови в 11 томах