провихрити

ПРОВИ́ХРИ́ТИ, и́хрю́, и́хри́ш, що і без прям. дод.

Док. до ви́хри́ти 1.

Скувала озеро зима, провихривши під вітру гами, вбілила простори снігами (І. Гончаренко).

Значення в інших словниках

1. провихрити — прови́хри́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. провихрити — -ихрю, -ихриш, перех. і неперех. Док. до вихрити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. провихрити — ПРОВИ́ХРИ́ТИ, и́хрю́, и́хри́ш, перех. і неперех. Док. до ви́хри́ти 1. Скувала озеро зима, провихривши під вітру гами, вбілила простори снігами (Гонч., Вибр., 1959, 275).  Словник української мови в 11 томах