Орфографічний словник української мови

проволодіти

проволоді́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. проволодіти — -ію, -ієш, док., розм. Володіти якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проволодіти — ПРОВОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Володіти якийсь час. Оце коли хто проволодів землею десять год як хазяїн і ніхто до його не чіпавсь і землі тієї не однімав, то вже й не одніме, хоч би земля й не його була (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. проволодіти — ПРОВОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Володіти якийсь час. Оце коли хто проволодів землею десять год як хазяїн і ніхто до його не чіпавсь і землі тієї не однімав, то вже й не одніме, хоч би земля й не його була (Гр., II, 1963, 147).  Словник української мови в 11 томах