провіант

провіа́нт

іменник чоловічого роду

продовольчі запаси для армії, експедиції

арх.

Значення в інших словниках

1. провіант — -у, ч., заст. Запас продовольства для армії, експедиції і т. ін. || розм. Продукти харчування взагалі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. провіант — ПРОВІА́НТ, у, ч., заст. Запас продовольства для армії, експедиції і т. ін. – Дамо вам війська в підпомогу, І провіанту на дорогу, І грошеняток з якийсь міх (І. Котляревський); На вокзалі були звичайні для такого часу гамір і метушня.  Словник української мови у 20 томах
3. провіант — провіа́нт (нім. Proviant, з італ. provianda, від лат. probenda – те, що має бути надане) запаси продовольства (переважно для війська).  Словник іншомовних слів Мельничука
4. провіант — ХАРЧІ́ (те, що їдять і п'ють; їстівні запаси), ХАРЧ ч. і ж., ПРОДУ́КТИ, ПРОДОВО́ЛЬСТВО, ПРИПА́СИ, ПРОВІ́ЗІЯ, ХЛІБ розм., ХЛІБ-СІ́ЛЬ розм.; ПРОВІА́НТ розм. (також заст. — запас продовольства для армії, експедиції і т. ін.).  Словник синонімів української мови
5. провіант — ПРОВІА́НТ, у, ч., заст. Запас продовольства для армії, експедиції і т. ін. — Дамо вам війська в підпомогу, І провіанту на дорогу, І грошеняток з якийсь міх (Котл., І, 1952, 205); На вокзалі були звичайні для такого часу гамір і метушня.  Словник української мови в 11 томах