провідувати —
-ую, -уєш, недок., провідати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 Відвідувати, навідувати кого-, що-небудь. 2》 перев. док. Узнати, дізнатися про що-небудь (перев. таємне, приховуване). || Зазнати, відчути на власному досвіді, особисто пережити що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
провідувати —
ПРОВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Відвідувати, навідувати кого-, що-небудь. Як мене хворого провідувала Ганна Тимофіївна, то я нагадав їй про нашу розмову з Опанасом Карповичем (Панас Мирний)...
Словник української мови у 20 томах
провідувати —
ПРОВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, педок., ПРОВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. 1. Відвідувати, навідувати кого-, що-небудь. Як мене хворого провідувала Ганна Тимофіївна, то я нагадав їй про нашу розмову з Опанасом Карповичем (Мирний, V, 1955, 425)...
Словник української мови в 11 томах
провідувати —
Провідувати, -дую, -єш сов. в. провідати, -даю, -єш, гл. = відвідувати, відвідати. Опріч дівчат приходили провідувати Оксану й жінки, й молодиці, бо Оксану усі селом любили. Кв.
Словник української мови Грінченка