провідувати

прові́дувати

-ую, -уєш, недок., провідати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка.

1》 Відвідувати, навідувати кого-, що-небудь.

2》 перев. док. Узнати, дізнатися про що-небудь (перев. таємне, приховуване).

|| Зазнати, відчути на власному досвіді, особисто пережити що-небудь.

Значення в інших словниках

1. провідувати — прові́дувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. провідувати — 1. відвідувати, відвідати, повідвідувати, навідувати, навідати, понавідувати, навідуватися, навідатися, понавідуватися, перевідувати, перевідати, поперевіду вати, завітувати, завітати, позавітувати 2. див. рекогноскувати  Словник чужослів Павло Штепа
3. провідувати — ПРОВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Відвідувати, навідувати кого-, що-небудь. Як мене хворого провідувала Ганна Тимофіївна, то я нагадав їй про нашу розмову з Опанасом Карповичем (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
4. провідувати — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. провідувати — ПРОВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, педок., ПРОВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. 1. Відвідувати, навідувати кого-, що-небудь. Як мене хворого провідувала Ганна Тимофіївна, то я нагадав їй про нашу розмову з Опанасом Карповичем (Мирний, V, 1955, 425)...  Словник української мови в 11 томах
6. провідувати — Провідувати, -дую, -єш сов. в. провідати, -даю, -єш, гл. = відвідувати, відвідати. Опріч дівчат приходили провідувати Оксану й жінки, й молодиці, бо Оксану усі селом любили. Кв.  Словник української мови Грінченка