Орфографічний словник української мови

провінціал

провінціа́л

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. провінціал — У католицькій церкві: начальник монастирів одної церковної округи (провінції) [II]  Словник з творів Івана Франка
  2. провінціал — -а, ч., розм. Житель провінції. || Людина, що дотримується у своїй поведінці, звичках провінціального укладу життя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провінціал — ПРОВІНЦІА́Л, а, ч., розм. Житель провінції. [Хуса:] Найчільніший провінціал зрівнятися не може з тим, хто зоветься “римський громадянин” (Леся Українка); // Людина, що дотримується у своїй поведінці, звичках провінціального укладу життя.  Словник української мови у 20 томах
  4. провінціал — ПРОВІНЦІА́Л, а, ч., розм. Житель провінції. [Xуса:] Найчільніший провінціал зрівнятися не може з тим, хто зоветься «римський громадянин» (Л. Укр., III, 1952, 173); // Людина, що дотримується у своїй поведінці, звичках провінціального укладу життя.  Словник української мови в 11 томах