провінціал
ПРОВІНЦІА́Л, а, ч., розм. Житель провінції.
[Xуса:] Найчільніший провінціал зрівнятися не може з тим, хто зоветься «римський громадянин» (Л. Укр., III, 1952, 173);
// Людина, що дотримується у своїй поведінці, звичках провінціального укладу життя.
— Це тільки в нашому обивательському містечку люди такі провінціали, що за їх поняттям професора викликають тільки у смертельних випадках (Вільде, Сестри.., 1959, 98).
Словник української мови (СУМ-11)