провітрювати —
-юю, -юєш, недок., провітрити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Очищати, освіжати (звичайно приміщення) припливом свіжого повітря. || Піддавати що-небудь дії свіжого повітря, сонця (для освіження, запобігання псуванню і т. ін.). 2》 розм. Давати можливість провітритися (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
провітрювати —
ПРОВІ́ТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОВІ́ТРИТИ, рю, риш, док., що. 1. Очищати, освіжати (звичайно приміщення) припливом свіжого повітря. Вона йому догоджала в усьому .. Після прибиральниці вона сама розставляла стільці, провітрювала кімнату (А.
Словник української мови у 20 томах
провітрювати —
ПРОВІ́ТРЮВАННЯ, ВЕНТИЛЯ́ЦІЯ. — Пор. прові́трювати. ПРОВІ́ТРЮВАТИ (давати доступ свіжому повітрю у приміщення), ВИВІ́ТРЮВАТИ рідше, ПРОСВІЖА́ТИ, ВЕНТИЛЮВА́ТИ (перев. вентилятором). — Док.: прові́трити, ви́вітрити, просвіжи́ти, провентилюва́ти.
Словник синонімів української мови
провітрювати —
ПРОВІ́ТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОВІ́ТРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Очищати, освіжати (звичайно приміщення) припливом свіжого повітря. Вона йому догоджала в усьому..
Словник української мови в 11 томах
провітрювати —
Провітрювати, -рюю, -єш сов. в. провітрити, -рю, -риш, гл. Провѣтривать, провѣтрить. Шевч. 169. Треба провітрювати одежу. Н. Вол. у. Нехай тільки сунеться, то ми його на першій осиці провітрим. Стор. МПр. 221.
Словник української мови Грінченка