Орфографічний словник української мови

прогалинка

прога́линка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прогалинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до прогалина 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прогалинка — ПРОГА́ЛИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до прога́лина 1, 2. Десь-не-десь виднілася блискуча жовта підлога. Одну таку прогалинку коло дверей вибрав собі Микола, став на неї і стулив великі писки чобіт докупи, аби не придавити стелівку (Л.  Словник української мови у 20 томах
  3. прогалинка — ПРОГА́ЛИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до прога́лина 1, 2. Десь-не-десь виднілася блискуча жовта підлога. Одну таку прогалинку коло дверей вибрав собі Микола, став на неї і стулив великі писки чобіт докупи, аби не придавити стелівку (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах