Значення в інших словниках
-
прогнівитися —
[прогн'івитиес'а] -н'іўл'ус'а, -вис':а, -виц':а, -виемос'а, -виетес'а, -н'іўл'ац':а; нак. -вис'а, -в'іц':а
Орфоепічний словник української мови
-
прогнівитися —
див. прогнівлятися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прогнівитися —
ПРОГНІВИ́ТИСЯ див. прогнівля́тися.
Словник української мови у 20 томах
-
прогнівитися —
СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам.
Словник синонімів української мови
-
прогнівитися —
ПРОГНІВИ́ТИСЯ див. прогнівля́тися.
Словник української мови в 11 томах
-
прогнівитися —
Прогнівля́тися, -ля́юся, -єшся сов. в. прогнівитися, -влю́ся, -вишся, гл. Гнѣваться, прогнѣваться, разгнѣваться. Чуб. III. 357. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких. К. Псал. 17.
Словник української мови Грінченка