проголювати —
-юю, -юєш, недок., проголити, -голю, -голиш, док. 1》 перех. Виголювати смужку, окреме місце. 2》 тільки док., перех. і неперех. Голити якийсь час.
Великий тлумачний словник сучасної мови
проголювати —
ПРОГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОГОЛИ́ТИ, голю́, го́лиш, док. 1. що. Виголювати смужку, окреме місце. 2. тільки док., що і без прям. дод. Голити якийсь час.
Словник української мови у 20 томах
проголювати —
ПРОГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОГОЛИ́ТИ, голю́, го́лиш, док. 1. перех. Виголювати смужку, окреме місце. 2. тільки док., перех. і неперех. Голити якийсь час.
Словник української мови в 11 томах
проголювати —
Прого́лювати, -люю, -єш сов. в. проголити, -лю́, -лиш, гл. Пробривать, пробрить. Патер з проголеним тімням. Стор. МПр. 44.
Словник української мови Грінченка