продзвонювати —
див. продзвонити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
продзвонювати —
ПРОДЗВО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОДЗВОНИ́ТИ, дзвоню́, дзво́ниш, док. 1. Док. до дзвони́ти 1. Продзвонили востаннє: поїзд рушив (Л. Яновська); Продзвонив дзвоник. Учні з галасом займають свої місця (П. Колесник). 2. що і без прям. дод.
Словник української мови у 20 томах