прожирати —
див. марнотратити
Словник синонімів Вусика
прожирати —
-аю, -аєш, недок., прожерти, -жеру, -жереш, док., перех., розм. З'їдати, поїдати що-небудь. || вульг. Те саме, що зжирати 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
прожирати —
ПРОЖИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЖЕ́РТИ, жеру́, жере́ш, док., що, розм. З'їдати, поїдати що-небудь. Я тоту бурішечку [картопельку] гірко прожираю. Варениці на полиці, на них позираю (з коломийки); // вульг. Те саме, що зжира́ти...
Словник української мови у 20 томах
прожирати —
ПРОЖИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЖЕ́РТИ, жеру́, жере́ш, док., перех., розм. З’їдати, поїдати що-небудь. Я тоту бурішечку [картопельку] гірко прожираю. Варениці на полиці, на них позираю (Коломийки, 1969, 57); // вульг. Те саме, що зжира́ти...
Словник української мови в 11 томах
прожирати —
Прожира́ти, -ра́ю, -єш сов. в. прожерти, -жеру́, -жере́ш, гл. Проглатывать, проглотить; сожирать, сожрать, пожрать. Драг. 249. Адам узів в рот та нагадавсі, шьо то Бог заказав, та й лапнувсі за горло, щоби не прожер. Гн. II. 223.
Словник української мови Грінченка