Орфографічний словник української мови

прозорити

прозо́рити

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прозорити — ПРОЗО́РИТИ, рю, риш, недок., поет. Бути прозорим. Та згорблена стежка в глухій кропиві Показує небо по зорях, Самі доглядаються груші криві, Промерзлі калюжі прозорять (М. Вінграновський).  Словник української мови у 20 томах