прозорити

ПРОЗО́РИТИ, рю, риш, недок., поет.

Бути прозорим.

Та згорблена стежка в глухій кропиві Показує небо по зорях, Самі доглядаються груші криві, Промерзлі калюжі прозорять (М. Вінграновський).