Орфографічний словник української мови

пройдисвітка

пройди́світка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пройдисвітка — -и, розм. Жін. до пройдисвіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пройдисвітка — ПРОЙДИ́СВІТКА, и, ж., розм. Жін. до пройди́світ. Один мордатий Кіт до Щуки учащав; Пройдисвітка зубаста знала, Чого хвостатий кум бажав (Л. Глібов); Ридаючи вголос, промовляла [Софія]: “Пройдисвітка! Хто її в люди вивів, нехай згадає?...  Словник української мови у 20 томах
  3. пройдисвітка — ПРОЙДИ́СВІТКА, и, ж., розм. Жін. до пройди́світ. Один мордатий Кіт до Щуки учащав; Пройдисвітка зубаста знала, Чого хвостатий кум бажав (Гл., Вибр., 1951, 107); Ридаючи вголос, промовляла [Софія]: «Пройдисвітка! Хто її в люди вивів, нехай згадає?...  Словник української мови в 11 томах