пройдисвітка

ПРОЙДИ́СВІТКА, и, ж., розм.

Жін. до пройди́світ.

Один мордатий Кіт до Щуки учащав; Пройдисвітка зубаста знала, Чого хвостатий кум бажав (Л. Глібов);

Ридаючи вголос, промовляла [Софія]: “Пройдисвітка! Хто її в люди вивів, нехай згадає? Чи не підлещувалась колись до мене? Чи не звивалась гадючкою?” (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. пройдисвітка — пройди́світка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. пройдисвітка — -и, розм. Жін. до пройдисвіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пройдисвітка — ПРОЙДИ́СВІТКА, и, ж., розм. Жін. до пройди́світ. Один мордатий Кіт до Щуки учащав; Пройдисвітка зубаста знала, Чого хвостатий кум бажав (Гл., Вибр., 1951, 107); Ридаючи вголос, промовляла [Софія]: «Пройдисвітка! Хто її в люди вивів, нехай згадає?...  Словник української мови в 11 томах