проймаюче —
присл., рідко. Зворушливо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
проймаюче —
ПРОЙМА́ЮЧЕ. Присл. до пройма́ючий 2. [Мартіан (тихо і проймаюче смутно):] Я ж – не можу більше заковувать в кайдани рідні душі (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
проймаюче —
ПРОЙМА́ЮЧЕ. Присл. до пройма́ючий 2. [Мартіан (тихо і проймаюче смутно):] Я ж — не можу більше заковувать в кайдани рідні душі (Л. Укр., III, 1952, 324).
Словник української мови в 11 томах