проймаюче
ПРОЙМА́ЮЧЕ. Присл. до пройма́ючий 2.
[Мартіан (тихо і проймаюче смутно):] Я ж — не можу більше заковувать в кайдани рідні душі (Л. Укр., III, 1952, 324).
Словник української мови (СУМ-11)ПРОЙМА́ЮЧЕ. Присл. до пройма́ючий 2.
[Мартіан (тихо і проймаюче смутно):] Я ж — не можу більше заковувать в кайдани рідні душі (Л. Укр., III, 1952, 324).
Словник української мови (СУМ-11)