проймаюче
ПРОЙМА́ЮЧЕ. Присл. до пройма́ючий 2.
[Мартіан (тихо і проймаюче смутно):] Я ж — не можу більше заковувать в кайдани рідні душі (Л. Укр., III, 1952, 324).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проймаюче — пройма́юче прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- проймаюче — присл., рідко. Зворушливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проймаюче — ПРОЙМА́ЮЧЕ. Присл. до пройма́ючий 2. [Мартіан (тихо і проймаюче смутно):] Я ж – не можу більше заковувать в кайдани рідні душі (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах