1. Словник української мови у 20 томах

проймаюче

ПРОЙМА́ЮЧЕ.

Присл. до пройма́ючий 2.

[Мартіан (тихо і проймаюче смутно):] Я ж – не можу більше заковувать в кайдани рідні душі (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проймаюче — пройма́юче прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. проймаюче — присл., рідко. Зворушливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проймаюче — ПРОЙМА́ЮЧЕ. Присл. до пройма́ючий 2. [Мартіан (тихо і проймаюче смутно):] Я ж — не можу більше заковувать в кайдани рідні душі (Л. Укр., III, 1952, 324). Словник української мови в 11 томах