пройматися

ПРОЙМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОЙНЯ́ТИСЯ, пройму́ся, про́ймешся, док.

1. Сповнюватися, перейматися вірою в що-небудь, якимсь почуттям, настроєм і т. ін.

Вся велич того, що робиться на його Батьківщині, звідси, збоку, самому Хомі ставала наче зрозумілішою і видимішою, .. і, проймаючись гордістю патріота, він волів би говорити пишними великими словами (О. Гончар);

Проймали вони [пророки] тебе своїм огненним словом, та не пройнявся ти їх святою вірою (Панас Мирний);

Напівсирота, замкнутий і мовчазний, юнак .. пройнявся до Бачури синовньою любов'ю (М. Чабанівський);

// Схвильовано сприймати що-небудь, захоплюватися чимсь.

Зоня розповідала різні смутні пригоди з своїх дитячих літ, Юзя до сліз проймалася ними (Леся Українка);

Дізнавшись про те, що квартира вже є, Варя Кочубей пройнялася невтомною діяльністю (Д. Ткач);

// у сполуч. зі сл. думка. Ставати твердо переконаним у чому-небудь.

Ясногорська стрепенулась .. І враз пройнялась думкою, що на луках їй сказано було неправду (О. Гончар);

Обидва полонені, хоч і не бачили один одного, але пройнялись єдиною думкою – не допустити шхуну до пароплава (М. Трублаїні);

// Набувати певного виразу (звичайно про обличчя, очі).

Враз благообразне обличчя Маркевича пройнялося якоюсь урочистістю, очі глянули глибоко (О. Іваненко).

2. Піддаватися дії чогось, насичуватися, сповнюватися чим-небудь.

В печі вже доходили млинці, наскрізь проймаючись запашною конопляною олією... (А. Іщук);

Шляхом на цілий кілометр витягнулась танкова колона. Оглушливо скреготали гусениці, повітря пройнялося чадом..; бойові екіпажі сиділи при відкритих люках (О. Гончар).

3. перен. Сповнюватися чимось, набуваючи певного внутрішнього змісту.

Пройматися подихом весни;

// Знаходити вираження в чомусь.

Наочно-дійове мислення дитини з найранішого віку проймається мовою, яку вона чує від дорослих і яку сама поступово опановує (з наук. літ.).

4. тільки недок. Пас. до пройма́ти 1.

(1) Пройма́тися / пройня́тися поша́ною – почувати повагу до кого-, чого-небудь.

Вони пройнялися високою пошаною до загиблого командира (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пройматися — пройма́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пройматися — -аюся, -аєшся, недок., пройнятися, проймуся, проймешся, док. 1》 Сповнюватися, перейматися вірою в що-небудь, якимсь почуттям, настроєм і т. ін. || Схвильовано сприймати що-небудь, захоплюватися чимсь. || у сполуч. зі сл. думка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пройматися — душа́ огорта́ється (пройма́ється) жа́лем (ту́гою) чия. Хто-небудь сповнений якимcь почуттям, глибоко вражений, схвильований. Важким жалем огорнулась Михайлова душа при звістці, що комісар Антоненко зовсім зліг (Ю. Фразеологічний словник української мови
  4. пройматися — НАСИ́ЧУВАТИСЯ чим (убирати в себе у великій кількості рідину, пару, запах і т. ін.), ПРОСЯКА́ТИ, ПРОСО́ЧУВАТИСЯ, НАБИРА́ТИСЯ чого і чим, ПРОЙМА́ТИСЯ, УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ) поет., НАСО́ЧУВАТИСЯ рідко; ПІДХО́ДИТИ (насичуватися знизу водою). — Док. Словник синонімів української мови
  5. пройматися — ПРОЙМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОЙНЯ́ТИСЯ, пройму́ся, про́ймешся, док. 1. Сповнюватися, перейматися вірою в що-небудь, якимсь почуттям, настроєм і т. ін. Словник української мови в 11 томах