проймаючий

ПРОЙМА́ЮЧИЙ, а, е,

1. рідко. Який проймає кого- або що-небудь.

О, ці очі, наскрізь проймаючі, повні нестерпного блиску..! (О. Гончар);

Понесло холодом – ніжним та таким проймаючим, що, здається, й старі дуби та липи почули його і стрепенули своїми коронами (І. Франко).

2. Приголомшливий або дуже зворушливий.

– За що? За що? За що? – розривав її груди страшний проймаючий крик (О. Кобилянська);

Із гурту знову долетіло жіноче тужіння і проймаючий дитячий плач. Плакало кілька жінок і з ними діти (Г. Епік);

Тихий, але проймаючий спів свирілі [сопілки] стелеться полониною (Леся Українка).