прокидання

прокида́ння 1

іменник середнього роду

відкидання; вкидання чогось

прокида́ння 2

іменник середнього роду, істота

пробудження

Значення в інших словниках

1. прокидання — I -я, с. Дія за знач. прокидати I 1-3). II -я, с. Дія за знач. прокидати II та дія і стан за знач. прокидатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. прокидання — ПРОКИДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. прокида́ти¹ 1–3. ПРОКИДА́ННЯ², я, с. Дія за знач. прокида́ти² та дія і стан за знач. прокида́тися.  Словник української мови у 20 томах
3. прокидання — ПРОКИДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. прокида́ти¹ 1-3. ПРОКИДА́ННЯ², я, с. Дія за знач. прокида́ти² та дія і стан за знач. прокида́тися.  Словник української мови в 11 томах