прокидання
прокида́ння 1
іменник середнього роду
відкидання; вкидання чогось
прокида́ння 2
іменник середнього роду, істота
пробудження
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прокидання — I -я, с. Дія за знач. прокидати I 1-3). II -я, с. Дія за знач. прокидати II та дія і стан за знач. прокидатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прокидання — ПРОКИДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. прокида́ти¹ 1–3. ПРОКИДА́ННЯ², я, с. Дія за знач. прокида́ти² та дія і стан за знач. прокида́тися. Словник української мови у 20 томах
- прокидання — ПРОКИДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. прокида́ти¹ 1-3. ПРОКИДА́ННЯ², я, с. Дія за знач. прокида́ти² та дія і стан за знач. прокида́тися. Словник української мови в 11 томах