прокидання
ПРОКИДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. прокида́ти¹ 1-3.
ПРОКИДА́ННЯ², я, с. Дія за знач. прокида́ти² та дія і стан за знач. прокида́тися.
Під час сну відбувається аналіз подразнень, які йдуть до мозку, і від наслідку цього аналізу залежить реакція прокидання (Наука.., 12, 1967, 13);
Був радісний ранок прокидання: бились соки невтомні, піднімали її [пшеницю] до жайворонкової пісні, випускала пшениця зелені стріли (Колг. Укр., 7, 1958, 45).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прокидання — прокида́ння 1 іменник середнього роду відкидання; вкидання чогось прокида́ння 2 іменник середнього роду, істота пробудження Орфографічний словник української мови
- прокидання — I -я, с. Дія за знач. прокидати I 1-3). II -я, с. Дія за знач. прокидати II та дія і стан за знач. прокидатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прокидання — ПРОКИДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. прокида́ти¹ 1–3. ПРОКИДА́ННЯ², я, с. Дія за знач. прокида́ти² та дія і стан за знач. прокида́тися. Словник української мови у 20 томах