1. Словник української мови в 11 томах

прокиданий

ПРОКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проки́дати.

Стежка вузька, прокидана у високому снігу, наче в траншеї (Кучер, Трудна любов, 1960, 331).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокиданий — проки́даний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прокиданий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прокидати. || прокидано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокиданий — ПРОКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проки́дати. Стежка вузька, прокидана у високому снігу, наче в траншеї (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах