прокиданий
проки́даний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до прокидати.
|| прокидано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прокиданий — проки́даний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прокиданий — ПРОКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проки́дати. Стежка вузька, прокидана у високому снігу, наче в траншеї (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
- прокиданий — ПРОКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проки́дати. Стежка вузька, прокидана у високому снігу, наче в траншеї (Кучер, Трудна любов, 1960, 331). Словник української мови в 11 томах