прокидання
прокида́ння
I -я, с.
Дія за знач. прокидати I 1-3).
II -я, с.
Дія за знач. прокидати II та дія і стан за знач. прокидатися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прокидання — прокида́ння 1 іменник середнього роду відкидання; вкидання чогось прокида́ння 2 іменник середнього роду, істота пробудження Орфографічний словник української мови
- прокидання — ПРОКИДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. прокида́ти¹ 1–3. ПРОКИДА́ННЯ², я, с. Дія за знач. прокида́ти² та дія і стан за знач. прокида́тися. Словник української мови у 20 томах
- прокидання — ПРОКИДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. прокида́ти¹ 1-3. ПРОКИДА́ННЯ², я, с. Дія за знач. прокида́ти² та дія і стан за знач. прокида́тися. Словник української мови в 11 томах