прокиданий
ПРОКИ́ДАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до проки́дати.
Стежка вузька, прокидана у високому снігу, наче в траншеї (В. Кучер).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прокиданий — проки́даний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прокиданий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прокидати. || прокидано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прокиданий — ПРОКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проки́дати. Стежка вузька, прокидана у високому снігу, наче в траншеї (Кучер, Трудна любов, 1960, 331). Словник української мови в 11 томах