Орфографічний словник української мови

прокладка

прокла́дка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прокладка — -и, ж. 1》 Дія за знач. прокласти, прокладати 1-4). 2》 Те, що кладуть, уміщують між чим-небудь. Герметична, ущільнююча прокладка. Гігієнічні прокладки. Прокладка між кермом і сидінням жарт. — про невправного, лінивого водія автомобіля, трактора.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прокладка — ПРОКЛА́ДКА, и, ж., розм., рідко. 1. Дія за знач. прокла́сти, проклада́ти 1–4. – Ми з ним працювали на прокладці залізниці (Ю. Яновський). 2. Те, що кладуть, уміщують між чим-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  3. прокладка — ПРОКЛА́ДКА, и, ж. 1. Дія за знач. прокла́сти, проклада́ти 1-4. — Ми з ним працювали на прокладці залізниці (Ю. Янов., II, 1958, 224); Найбільш ефективним виявився елементний спосіб електрообігрівання з допомогою нагрівального дроту...  Словник української мови в 11 томах