прокладка

ПРОКЛА́ДКА, и, ж., розм., рідко.

1. Дія за знач. прокла́сти, проклада́ти 1–4.

– Ми з ним працювали на прокладці залізниці (Ю. Яновський).

2. Те, що кладуть, уміщують між чим-небудь.

Шар землі, а під ним шар перецвілої трави морської, потім знову шар землі, під ним знову прокладка настеленої кимось трави, що й за віки не перегнила, лише цвіллю взялася (О. Гончар);

Щоб вулики не терлись один об один, між ними кладуть солом'яні прокладки (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. прокладка — прокла́дка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. прокладка — -и, ж. 1》 Дія за знач. прокласти, прокладати 1-4). 2》 Те, що кладуть, уміщують між чим-небудь. Герметична, ущільнююча прокладка. Гігієнічні прокладки. Прокладка між кермом і сидінням жарт. — про невправного, лінивого водія автомобіля, трактора.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прокладка — ПРОКЛА́ДКА, и, ж. 1. Дія за знач. прокла́сти, проклада́ти 1-4. — Ми з ним працювали на прокладці залізниці (Ю. Янов., II, 1958, 224); Найбільш ефективним виявився елементний спосіб електрообігрівання з допомогою нагрівального дроту...  Словник української мови в 11 томах