Орфографічний словник української мови

проковзувати

проко́взувати 1

дієслово недоконаного виду

не затримуватися

проко́взувати 2

дієслово недоконаного виду

робити гладким, слизьким

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. проковзувати — I -ує, недок., проковзнути, -ну, -неш, док. Не затримуватися, рухаючись (про гладкі, слизькі поверхні). || Вислизаючи, випорскуючи, проскакувати крізь що-небудь, між чимсь (про гладкі, слизькі предмети). II -ую, -уєш, недок., проковзати, -аю, -аєш, док.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проковзувати — ПРОКО́ВЗУВАТИ¹, ує, недок. Не затримуватися, рухаючись (про гладкі, слизькі поверхні). Кілька шайб проковзнуло у ворота; // Вислизаючи, випорскуючи, проскакувати крізь що-небудь, між чимсь (про гладкі, слизькі предмети). ПРОКО́ВЗУВАТИ², ую, уєш, недок.  Словник української мови у 20 томах
  3. проковзувати — ПРОКО́ВЗУВАТИ¹, ує, недок. Не затримуватися, рухаючись (про гладкі, слизькі поверхні); // Вислизаючи, випорскуючи, проскакувати крізь що-небудь, між чимсь (про гладкі, слизькі предмети). ПРОКО́ВЗУВАТИ², ую, уєш, недок., ПРОКО́ВЗАТИ, аю, аєш, док., перех.  Словник української мови в 11 томах