проковзувати

проко́взувати

I -ує, недок., проковзнути, -ну, -неш, док.

Не затримуватися, рухаючись (про гладкі, слизькі поверхні).

|| Вислизаючи, випорскуючи, проскакувати крізь що-небудь, між чимсь (про гладкі, слизькі предмети).

II -ую, -уєш, недок., проковзати, -аю, -аєш, док., перех., рідко.

Робити гладким, слизьким що-небудь, ковзаючи по ньому.

Значення в інших словниках

1. проковзувати — проко́взувати 1 дієслово недоконаного виду не затримуватися проко́взувати 2 дієслово недоконаного виду робити гладким, слизьким  Орфографічний словник української мови
2. проковзувати — ПРОКО́ВЗУВАТИ¹, ує, недок. Не затримуватися, рухаючись (про гладкі, слизькі поверхні). Кілька шайб проковзнуло у ворота; // Вислизаючи, випорскуючи, проскакувати крізь що-небудь, між чимсь (про гладкі, слизькі предмети). ПРОКО́ВЗУВАТИ², ую, уєш, недок.  Словник української мови у 20 томах
3. проковзувати — ПРОКО́ВЗУВАТИ¹, ує, недок. Не затримуватися, рухаючись (про гладкі, слизькі поверхні); // Вислизаючи, випорскуючи, проскакувати крізь що-небудь, між чимсь (про гладкі, слизькі предмети). ПРОКО́ВЗУВАТИ², ую, уєш, недок., ПРОКО́ВЗАТИ, аю, аєш, док., перех.  Словник української мови в 11 томах