прокормлення

проко́рмлення

іменник середнього роду

розм.

Значення в інших словниках

1. прокормлення — ПРОКО́РМЛЕННЯ, я, с., розм., рідко. Дія за знач. прокорми́ти, проко́рмлювати і прокорми́тися, проко́рмлюватися. Його життя пройшло в бідноті й недостатку, в важкій боротьбі за прокормлення, за науку (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
2. прокормлення — ПРОКО́РМЛЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. прокорми́ти, проко́рмлювати і прокорми́тися, проко́рмлюватися. Його життя пройшло в бідноті й недостатку, в важкій боротьбі за прокормлення, за науку (Фр., І, 1955, 292).  Словник української мови в 11 томах