прокурювати

проку́рювати

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. прокурювати — -юю, -юєш, недок., прокурити, -курю, -куриш, док. 1》 перех. Насичувати тютюновим димом, курячи. || Насичувати димом, одержаним від спалювання ароматичних речовин. || Наповнювати, насичувати собою (про дим, ароматичні речовини і т. ін.). 2》 перех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. прокурювати — ПРОКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док. 1. що. Насичувати тютюновим димом, курячи; // Насичувати димом, одержаним від спалювання ароматичних речовин.; // Наповнювати, насичувати собою (про дим, ароматичні речовини і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
3. прокурювати — I. ТОПИ́ТИ (розпалювати й підтримувати вогонь у печі, грубці тощо), ПРОТО́ПЛЮВАТИ, ВИТО́ПЛЮВАТИ, ПАЛИ́ТИ (перев. зі сл. в печі, грубці і т. ін.); ПРОКУ́РЮВАТИ розм. (трохи нагрівати). — Док.: протопи́ти, ви́топити, прокури́ти. Македониха топила в печі (А.  Словник синонімів української мови
4. прокурювати — ПРОКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док. 1. перех. Насичувати тютюновим димом, курячи; // Насичувати димом, одержаним від спалювання ароматичних речовин; // Наповнювати, насичувати собою (про дим, ароматичні речовини і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах