Орфографічний словник української мови

пролазливий

прола́зливий

прикметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пролазливий — див. спритний; хитрий  Словник синонімів Вусика
  2. пролазливий — -а, -е, розм. Який скрізь встигає, проникає, знаходить собі доступ завдяки спритності, хитрості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пролазливий — ПРОЛА́ЗЛИВИЙ, а, е, розм. Який скрізь устигає, проникає, знаходить собі доступ завдяки спритності, хитрості. Інший, пролазливий, нажився б на його місці, бодай встановив корисні зв'язки. А він не досяг анічого (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
  4. пролазливий — ПРОЛА́ЗЛИВИЙ, а, е, розм. Який скрізь встигає, проникає, знаходить собі доступ завдяки спритності, хитрості. Інший, пролазливий, нажився б на його місці, бодай встановив корисні зв’язки. А він не досяг анічого (Мур., Свіже повітря.., 1962, 19).  Словник української мови в 11 томах