пролазливий

ПРОЛА́ЗЛИВИЙ, а, е, розм. Який скрізь встигає, проникає, знаходить собі доступ завдяки спритності, хитрості.

Інший, пролазливий, нажився б на його місці, бодай встановив корисні зв’язки. А він не досяг анічого (Мур., Свіже повітря.., 1962, 19).

Значення в інших словниках

1. пролазливий — прола́зливий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. пролазливий — див. спритний; хитрий  Словник синонімів Вусика
3. пролазливий — -а, -е, розм. Який скрізь встигає, проникає, знаходить собі доступ завдяки спритності, хитрості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пролазливий — ПРОЛА́ЗЛИВИЙ, а, е, розм. Який скрізь устигає, проникає, знаходить собі доступ завдяки спритності, хитрості. Інший, пролазливий, нажився б на його місці, бодай встановив корисні зв'язки. А він не досяг анічого (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах