Орфографічний словник української мови

пролягти

пролягти́

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пролягти — див. пролягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пролягти — ПРОЛЯГТИ́ див. проляга́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. пролягти — пролі́г місто́к, перев. чого, який, між ким—чим. Склалися, налагодилися якісь стосунки між ким-, чим-небудь. По-різному складалося життя у цих двох таких несхожих зовні людей, і характером вони були наче несхожі, та чомусь проліг між ними місток взаємної довіри і симпатії (Ю. Бедзик).  Фразеологічний словник української мови
  4. пролягти — МИНА́ТИ (про час, пору життя, події тощо — наближатися до кінця, закінчуватися), МИНА́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ), ПРОХО́ДИТИ, ПРОМИНА́ТИ, ЛИ́НУТИ, ПРОТІКА́ТИ, ТЕКТИ́, ПРОПЛИВА́ТИ, СПЛИВА́ТИ, ПЛИВТИ́ (ПЛИСТИ́), ПЛИ́НУТИ, СТІКА́ТИ, СХО́ДИТИ (ЗІХО́ДИТИ рідше)...  Словник синонімів української мови
  5. пролягти — ПРОЛЯГТИ́ див. проляга́ти.  Словник української мови в 11 томах