Орфографічний словник української мови

пролящати

проляща́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пролящати — -щить. Док. до лящати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пролящати — ПРОЛЯЩА́ТИ, щи́ть. Док. до ляща́ти. Разом з оглушливо ляскотливим пострілом пролящав і передсмертний викрик жінки (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  3. пролящати — ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови
  4. пролящати — ПРОЛЯЩА́ТИ, щи́ть. Док. до ляща́ти. Разом з оглушливо ляскотливим пострілом пролящав і передсмертний викрик жінки (Ле, Право.., 1957, 136).  Словник української мови в 11 томах
  5. пролящати — Проляща́ти, -щу́, -щи́ш гл. Извѣстное время лящати (см.).  Словник української мови Грінченка