пролящати
ПРОЛЯЩА́ТИ, щи́ть. Док. до ляща́ти.
Разом з оглушливо ляскотливим пострілом пролящав і передсмертний викрик жінки (Ле, Право.., 1957, 136).
Словник української мови (СУМ-11)ПРОЛЯЩА́ТИ, щи́ть. Док. до ляща́ти.
Разом з оглушливо ляскотливим пострілом пролящав і передсмертний викрик жінки (Ле, Право.., 1957, 136).
Словник української мови (СУМ-11)